В усьому світі 27 березня відзначають Всесвітній день театру. За переказами, прем’єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулася саме у цей день. З давніх-давен театр слугував майданчиком для митців не лише для демонстрації таланту, але й був платформою для вирішення соціальних проблем. У 1961 році Міжнародний театральний інститут (International Theatre Institute) започаткував Всесвітній день театру як надбання культури і вшанування всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів. Це свято для всіх, хто розуміє цінність і важливість театрального мистецтва, і прагне привернути до нього увагу задля розуміння цінності театру для загалу і окремої особистості, а також його значення для економічного розвитку.
У 2021 в більшості країн театри закриті через карантинні обмеження. Але ми знайшли вихід й долучилися до перегляду театральних вистав онлайн! Студентки групи СОА-17 (освітня програма «Англійська мова і література», куратор – доц. Тарасова Ольга Володимирівна) взяли участь у марафоні-перегляді вистав за мотивами торів відомих письменників: Мольєра, «Дон Жуан» (Jean-Baptiste Poquelin, dit Moli?re, Dom Juan ou le Festin de pierre), Джорджа Бернарда Шоу, «Пігмаліон» (Pygmalion by George Bernard Shaw), Генріка Ібсена, «Пер Ґюнт» (Henrik Ibsen, Peer Gynt), Вільяма Шекспіра, «Венеціанець» (The Merchant of Venice by William Shakespeare), Стівена Хокінга «Світ у горіховій шкаралупі» (The Universe in a Nutshell by Stephen Hawking).
Дон Жуан
Пригадуєте мольєрівського «найбільшого нечестивця, якого будь-коли носила земля, головоріза, собаку, диявола, єретика, що не вірить ні в загробне життя, ні в святих, ні в Бога, ні в чорта, справжнього сластолюбця, який не зважає на християнські умовляння й вважає нісенітницею все, у що ми віримо…»? Сучасних театралів важко здивувати, але це вдалося постановникам вистави «Дон Жуан». Відома комедія Мольєра у перекладі Ірини Стешенко набула не лише нового звучання, а й нового смислового забарвлення. У цьому спектаклі головний герой не лише майстерний спокусник, завзятий дотепник та злісний неплатник векселів, він – вільна птаха, котра літає як собі знає, а подібна поведінка у будь-якому суспільстві викликає роздратування та непокоєння. Така людина зрештою прирікає себе на вигнання. Вистава наповнена гротесковими персонажами, однак єдина насправді жива істота серед них – це сам Дон Жуан. Цей герой – не міф про жіночий ідеал усіх часів, він скоріше є уособленням наших уявлень про вільну людину. Це прояв необмеженої волі, прагнення максимально виразити себе https://toloka.to/t38594.
Pygmalion
Pygmalion is a play by George Bernard Shaw, named after a Greek mythological figure. It was first presented on stage to the public in 1913. In ancient Greek mythology, Pygmalion fell in love with one of his sculptures, which then came to life. The general idea of that myth was a popular subject for Victorian era British playwrights https://en.wikipedia.org/wiki/Pygmalion_(play). The play is a humane comedy about love and the English class system. Henry Higgins, a phonetician, accepts a bet that simply by changing the speech of a Cockney flower seller he will be able, in six months, to pass her off as a duchess. Eliza undergoes grueling training. When she successfully “passes” in high society – having in the process become a lovely young woman of sensitivity and taste – Higgins dismisses her abruptly as a successfully completed experiment. Eliza, who now belongs neither to the upper class, whose mannerisms and speech she has learned, nor to the lower class, from which she came, rejects his dehumanizing attitude https://www.britannica.com/topic/Pygmalion-play-by-Shaw.
Пер Ґюнт
Що краще: «Бути собою» чи «Бути собою вдоволеним» і що ці поняття означають? Знайти себе чи загубити? Питання одвічної персоніфікації, ствердження особистості, постійне розгалуження життєвих шляхів, рішень, вчинків, які визначають твоє «Я» – про це вистава «Пер Ґюнт».
Венеціанець
Вистава «Венеціанець» – інноваційний театральний проєкт за мотивами творів Вільяма Шекспіра, створений за новітнім методом креативної акторської образної імпровізації.
Світ у горіховій шкаралупі
Вистава за бестселером одного із найвідоміших астрофізиків сучасності – Стівена Хокінга. Прикутий до інвалідного візка вчений веде нас до кордонів людського пізнання. Який наш Всесвіт? Чи є у нього початок? Що таке матерія? Звідки з’явилося життя? Чи ми одні у Всесвіті? Про те, як сміливість кількох вчених може перевернути наше уявлення про світ і відкрити нові незвідані горизонти, і про те, як неосвіченість тягне людство в морок невідання.
https://www.youtube.com/watch?v=703cWEWh9UU&t=1623s
